Елизавета Логвиненко (Мищенко)

Моя прабабушка. Про неї я взнав лише наприкінці 2011 року у грудні. Саме тоді ми відновили зв'язки втрачені ще у 1939  році , коли моя мати втратила свою мати Любов Логвиненко. Вони тоді жили у місті Жлобин, де служив мій дід на пошті. Люба, моя бабуся. тоді народила двійню. та ще перед родами захворіла якоюсь хворобою, що після родів померла, залишивши 4 дітей сирітами.

 Невдовзі приїхала мтері тітка з Криму та забрала двох малих дітей та мою маму з братом до себе, бо дід не міг впоратись сам. По дорозі дітей годували якимись сумішами. бо діти грудні мали щось їсти, та це не допомогло, бо занесли якусь заразу і діти через місяць померли, обидва в один день.

    Як з'ясувалось потім, діда відправили служити у Львів, приєднаний у вересні до СРСР.
    Логвиненки знали і про смерть Люби і про народження двійні. тільки не знали що і вони померли і тому все життя шукали. Вони знали адресу у Бахчисараї, і прізвище, але ж у 1944 році всіх вислали у Середню Азію. то і не змогли знайти...
   Дід ледве зміг дітей , мою маму і її брата, перевезти лише у кінці 1950-х років до Львова, куди повернувся після війни у 1941 році знову на Головпоштамт.
   Лише відновивши зв'язки я взнав деякі подробиці з життя Єлизавети Логвиненко, народженою Міщенко.
   В родині завжди казали, навіть не дивлячись на гоніння радянської  влади, цього намагались вкласти в пам'ять дітей і онуків, що вона була дочкою козачого отамана.
   Те, що на Кавказі не так вже і багато козачих отаманів з прізвищем Міщенко, хоча звісно Міщенків багато, але був всього лише один отаман.
   Наказний отаман Всевеликого війська Донського Міщенко Павло Іпанович.

По темі.
Логвиненко, неожиданное продолжение истории через 
Мой прадед Логвиненко Петр был кирасиром императри...
Семейная легенда Логвиненко.
Генерал Павел Иванович Мищенко.
Кирасир ее величества, знак полка на фото
Видео о встрече с Логвиненко через 74 года...